Історія

Придніпрянське (Радянське) – одне з наймолодших сіл Кобеляцького району, бо його народження датоване 1963 роком. До цього воно мало назву Старий Орлик і знаходилось там, де зараз шумлять хвилі Дніпродзержинського водосховища. Його корінне населення разом із жителями Городка, Галушківки було переселено нижче по Дніпру, за 53 км від райцентру й за 65 км від залізничної станції Кобеляки, у новозбудоване село, що отримало назву Радянське (нині Придніпрянське).

Землі Придніпрянської (Радянської) сільської ради були обжиті з давніх-давен. На її території виявлено сліди неолітичного поселення (4 тис. до н.е.), 7 поселень, кургани та скарб доби бронзи (1-2 тис. до н.е.) 2 поселення черняхівської культури Київської Русі.

Перші поселення з’явилися в другій половині ХУІ ст. і були втікачами від польсько-литовських феодалів. 

З другої половини ХУІІ ст  Орлик – сотенне містечко Полтавського полку. З 1730 – х років містечко є укріпленням Української лінії.

У середині ХІХ століття в Орлику виокремились 2 частини: Старий і Новий Орлик.

За переписом 1859 р. в Орлику (Новий і Старий) Кобеляцького повіту налічувалося 307 дворів, 2968 жителів. На території Старого Орлика діяли 2 церкви (мурована Миколаївська, збудована 1801 року, та дерев’яна Троїцька, зведена 1900 р.), бібліотека, церковнопарафіяльна школа, школа грамоти, земське початкове училище.

У 1910 р. в Старому Орлику проживало 832 особи, налічувалось 146 дворів.

У 1923 року відбулось остаточне розмежування двох населених пунктів. Тому у складі Кишеньківського району Кременчуцького округу була утворена Староорлицька сільська рада. За переписом 1926 р. у Старому Орлику налічувалося 172 двори, 837 жителів.   

У 1961 році розпочалося будівництво Дніпродзержинської ГЕС. Жителі чотирьох бригад (с. Старий Орлик) попадають під виселення, що і відбулося протягом 1961-1963 років. Мешканців с. Старий Орлик розмістили на західній стороні Рад села. Нове село отримує назву – Радянське (нині Придніпрянське. Значна частина населення с. Старий Орлик при відселенні виїхала, гостра нестача робочих рук поповнилася  людьми з західних областей України. У 1966 році село Радянське (нині Придніпрянське) з’єднується  твердим покриттям з м. Дніпродзержинськ (нині Кам’янське) Дніпропетровської області, у 1972 з райцентром Кобеляки.

Нова рада з центром у с. Радянському (нині Придніпрянському) була організована в 1987 році. Її загальна площа становить 6901 га, на яких нині розташовані 911 дворів, 587 - з реєстрацією місця проживання, у яких мешкають 1488 осіб. (за переписом населення 1990 р. у Радянському проживало 1752 особи). Першим головою Радянської сільської ради був Павленко В.І. З 1994 року шосте скликання обирається Радянським (нині Придніпрянським) сільським головою  Горбенко В.І. 

Відповідно до пункту 29 частини 1 статті 85 Конституції України, пункту 8 статті 7 Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського)тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», Постановою Верховної Ради України №1353-VІІІ від 12.05.2016р. «Про перейменування окремих населених пунктів та районів» село Радянське було перейменовано у нову назву – село Придніпрянське.

Рішенням шостої сесії сьомого скликання Радянської сільської ради від 12.07.2016р. визначено нову назву органу місцевого самоврядування – Придніпрянська сільська рада.

День села започаткований у 1998 році і відзначається 23 вересня.

У селі функціонує одне з найкращих у районі господарств – СБК “Радянський”, яким упродовж десятиріч керує М.І.Андрієнко. За визначний вклад у примноження добра на Землі Микола Андрієнко нагороджений вищою відзнакою Фонду Міжнародних премій – орденом Миколи Чудотворця. СБК “Радянський” – як маленька держава, де є все: і хліб, і молоко, і м’ясо, і овочі. У господарстві з’явилися дивовижні краєвиди: на десятках гектарів квітують лікарські рослини – календула, ехінацея, валеріана, розторопша, васильок синій, стевія -  людям України на здоров’я. Виникла потреба переробки лікарських рослин, тож у Радянському (нині Придніпрянське) з’явився комплекс по їх первинній обробці  (власник – ФОП Корнєв І.В.). Придніпрянське приймає делегації з Германії, Англії, Італії. Зернові культури господарства експортуються у країни ближнього зарубіжжя.

На території Придніпрянської сільської ради розташований ПРАТ “Придніпровський спецкар»єр” – головою правління є Шандра О.О. (колишній Орлицький спецкар”єр, так як у 1995 році пройшло перетворення  з державного підприємства у акціонерне товариство). Вид діяльності підприємства: виробництво гран продукції.

Досить розвинута соцінфраструктура села та мале підприємництво. Функціонують: сільський Будинок культури на 400  місць, бібліотека, середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, дошкільний навчальний заклад “Сонечко”, амбулаторія сімейної медицини, відділення зв’язку, АТС  на  386 абонентів, 13 підприємств торгівлі, кондитерський цех «Радянські ласощі» (ФОП Товста А.А.), 2 аптеки, МП “Світ” – по переробці насіння соняшника.  При в’їзді в село – автозаправна станція, поблизу села -  база відпочинку “Перлина”.

З 2002 року у с. Придніпрянське у пристосованому приміщенні діє Свято-Миколаївська церква (настоятель священник Вільховий О.М.).

У 2009 році - розпочате будівництво Свято-Миколаївського храму. 

Село Придніпрянське – газифіковане, всі дороги з твердим покриттям, відновлюється вуличне освітлення.

Ця земля споконвіку народжувала працьовитих і талановитих людей. Багато з них розлетілося по великих містах, а дехто залишився на батьківщині. Родом із цього благодатного краю – народна артистка України, лауреат Національної премії ім. Т.Г.Шевченка бандуристка Т.О.Гриценко, учений зі світовим іменем, доктор біологічних наук, академік П.І.Сусідко.

На території Придніпрянського розташована братська могила воїнів, загиблих в період Другої світової війни у 1943 році. На місці бою воїнів Другої світової війни з німецькими загарбниками при форсуванні Дніпра 1943 р. встановлено обеліск “Слави”. У 1963 році на громадському цвинтарі встановлено обеліск “Невідомому солдату”.  Жертвам голодомору у 2007 році встановлено пам’ятний знак на громадському цвинтарі с. Придніпрянське.  

 

Логін: *

Пароль: *